— Тільки так! — сказав він, закінчивши передачу.-— Можна ставити рекорди, якщо впевнений, що тебе зрозуміє читаючий. Здалеку навіть укорочені махи рук читаються легко. Особливо — на тлі неба.
Наступний урок — будова стерен, повороткість і манев-ровість корабля при еволюціях. Вів цю дисципліну інженер-капітан 3-го рангу Нлакідов, людина бувала й сувора. Він не робиз ніяких поблажок на те, ознайомлений юнга з фізикою чи ні. Плакідов на випадок непорозуміння говорив:
— Дивуюся! Чого вас у школі вчать? Урок, відповідальний і важкий, розпочався.
— Спочатку повторимо пройдене,— сказав Плакідов, не глянувши ні на кого.— Юнга Огурцов!
— Єсть юнга Огурцов.
— Прошу. Складові частини стерна.
— Єсть! Площина стерна називається пером, вісь обертання — баллер. Баллер з'єднаний з румпелем і стерном приводом, який веде до штурвала на місток. Передня кромка руля, яка торкається ахтерштевня, називається рудерписом, а нижня кромка — п'яткою.
— Ти забув про гельмпорт і рудерпост. Повтори!
— Єсть! — Савка, незадоволений собою, сідає на місце.
— Юнга Баранов, що вам відомо про "гітару"?
— "Гітарою" моряки називають стерновий привод Де-віса.
— Прошу розказати про будову.
Клас слухає, як Джек насилу вигрібається з гайок а повзунами й черв'ячно-диференційних редукторів... Вигрібся!
— Ставлю чотири,— каже Плакідов,— Юнга Поскочін... Гнітюче мовчання класу стернових.
— Нема Поскочіна? Черговий!
— Єсть черговий,— підводиться з місця Фініків.
— Чому відсутній юнга Поскочін?
— В роті прибирає. Він до занять не допущений. У свого ж товариша банку вишневого...
Ігор Московський різко смикає Фінікїна за поділ голландки, примушуючи його перервати гнівний прокурорський виступ.
— Тоді,— говорить Плакідов,— вам, Фінікін, доведеться відповісти замість відсутнього Поскочіна. Для початку оха-
нам процеси, що відбуваються під час роботи гвинта правого кроку, і явище відкидного струменя. Доведеться похудожникувати, тому йдіть до дошки.
Фінікін бере крейду, але до малювання йому далеко. Ну, гвинт...— говорить він.
— Так. Гвннт! — охоче підтверджує Плакідов, крокуючи
по класу.
— Він працює...
— Так. Працює.
— Ну, він правого кроку. Крутиться в цей бік...
_ В який "цей"? — обурюється Плакідов, який тим часом опинився аж у кутку класу.— Флотська мова точна! Уявіть себе спостерігачем роботи гвинта правого кроку... Що ви помічаєте?
Фінікін, набурмосившись, мовчить.
— Виходить, нічого не помічаєте... Ні завихрень, ні сил реакції? — Плакідов невдоволений.— Про що ви думаєте?
— Забув...— зізнається Фінікін.
— Сідайте. Для розвитку пам'яті ставлю вам двійку.
— Не встиг,— виправдовувався Фінікін.— Перенервував учора.
Плакідов ІІЄ визнає таких пояснень.
— Які можуть бути в юнгн причини для нервування? Може, ви батьк© родини, вас обсіли діти? Нагодовані, взуті, одягнені...
Інженер-капітан 3-го рангу розвішує по стінах схеми й технічні креслення, які вечорами малює сам — уміло й добротно. Відчувається велика любов Плакідова до справи, і клас мимохіть напружується, коли він береться за указку. Зараз на всіх, хто погано розбирається в фізиці, горохом посиплються всякі там вектори всмоктуючих струменів...
— Отже,— починає Плакідов.— ви стоїте на містку біля штурвала. Положення стерна нульове. Тобто, говорячи поморському, стерно в діаметральній площині. У вас на кораблі гвинт правого кроку. Дали "середній уперед". У який бік попливе ваш корабель?
Прямо! — хором повідомляють юнги.
— Чому?-
— Бо стерно стоїть прямо... на нулі!
— Ох, небезпечна помилка,— прицмокує Плакідов.— якщо стерно стоїть прямо й дано хід гвинту правого кроку, то корма вашого корабля буде закинута також праворуч. "НІГ1С' Корабля КРУ™ рвонеться вліво. Відбудеться розворот ' п Ятаку", дуже небезпечний у тісняві гавані. Зрозуміло?
Тепер розглянемо загадкові процеси, що відбуваються цЬ кілем корабля.
Плакідов виводить юнг у море. На змінник швидкостях вони ведуть кораблі. Під ними обертаються гвинти правого й лівого кроку. На есмінцях по два гвинти. На крейсерах по три. На лінкорах до п'яти. Виникає дикий хаос сильних водяних струменів. З повного вперед машини реверсують на повний назад. За сорок хвилин уроку юнги часто терпіли яїорстокі катастрофи. їхні корми закидає на сусідні кораблі. Вони внннї в жахливих аваріях. Зустріч з небезпечною інерцією закінчується тим, що кораблі таранять причали й сталеві бивні форштевнів з тріском розкидають по воді просмолені колоди...
— Тепер ви розумієте,— закінчує лекцію Плакідов,— наскільки безтурботне було ваше шиття раніше. Адже вам здавалося, що стерновий на містку — ніби оперетковий герой. Сказали йому "праворуч" — він крутнув штурвал праворуч. Сказали "вліво", будь ласка, нема проблем, ліворуч. Але керування кораблем — це наука, що грунтується на знаннях, окомірі, досвіді — і на ризику! Бувають дикі випадки, коли стерно до краю повернуте вправо, але корабель пливе вліво...
Плакідов бере під пахву журнал і указку. На прощання його сталевий перст вистукує по рудій маківці Фїнїкіпа:
— Ви не повинні мати ніяких турбот, окрім однієї: вчитися, вчитися і вчитися. А що НЇ? Ні-се-нїт-ни-ця!
У кубрику на них чекав засмучений Росомаха. Щиро кажучи, наскільки Колесник був веселий і відчайдушний, настільки характер Росомахи був уїдливий. Він прасував "через ганчірку свої кльоші, й від них здіймалася пара з запахом оцту. Нудним голосом Росомаха почав:
— Дати б вам прочухана всім! Тепер нам з цього поганого варення не вилізти — загруз у ньому весь клас, уже й начальство пронюхало.
— Ну то й що,— бадьорились юнги.— Ми розберемося, вирішимо по-товарнському.
— Ви по-товариському, а командування — як статут велить. Можуть вашого філософа і з флоту попросити. Він пе-повиолітній, його демобїлізовувати не будуть, а просто виженуть і гаплик!
Поскочін, геть засмучений, цілий день мив підлогу в землянках, рубав дрова, топив печі. Здається, він був готовий до найгіршого. Юнги співчували йому:
— Не сумуй! Ми тебе в біді не залишимо...
Відкриті комсомольські збори проводили в кубрику стер-нових. Запросили й тих юнг, які ще не були комсомольцями — роки не підійшли. Прийшов засніяїений З ніг до голови гцрдровський, з'явився й Кравцов.