Та не встигли вони вилізти й на один щабель, як побачили маленького горбатого дідуся з довгою сивою бородою.
— Вітаю вас у своїй господі,— глузливо мовив він.— Дуже приємно, що ви заглянули до мене. Я вас тут і залишу назавжди. Поласились на мої скарби? Хочете вгледіти їх? Зараз побачите, тільки не дістанете. А оце Мурця. П'ятсот років тому вона теж була така зажерлива молодиця, як ти. І залишилася в мене через те, що й ти. Тільки що стала кішкою. Глянь, як блищать у неї очі. То вона радіє, що матиме товаришку. А сина твого я оберну на вовка, і він сидітиме разом з іншими злодіями, що теж зазіхали на моє добро.
Так тітка з сином залишилися назавжди в баштовій печері.
Але гном покарав і сторожа за його довгий язик. Другого ранку замість золотої корони його правнучка знайшла в скрині іржавого казанка.