Через кілька хвилин з широкого майдану поселення піднявся в темну височінь великий небесний диск. Він прорізав золотисті хмарки, осяяні Зіркою-матір’ю, і зник в зоряній безодні.
Сіт повертався на Та-іну…
КІНЕЦЬ ВИЩИХ СФЕР
Захопивши на острові Ма-ото Рі-о, старого вождя і його дочку Мі-а, Сіт вилетів на центральний материк. Перемігши ураганні вихори, які несамовито крутили небесний диск в круговерті повітряних течій, він спряму-вав його на головне поселення Луа-Доу.
Небесний диск опустився в центрі широкого майдану, що охоплював собою систему Будинків Контролю і складів Оть — акумуляторів психічної енергії. Це місто було в заглибині — тут ураган лютував не так, як на рівнинах.
Крізь хмари куряви і скажені вихори Сіт і Рі-о проникли в підземні поселення. В широких залах для ви-довищ купчилися тисячі нижчих Тайя. Вони були перелякані, деморалізовані. Над юрбами стйяв розпачливий гомін. Чулися крики, стогнання:
— Нас покинули напризволяще!
— Рі-о зрадник!
— Прокляття йому!
— Вищі Сфери вирішили знищити всіх Тайя!
— Де вихід?
Рі-о і Сіт знайшли посилюючу установку, ввімкнули її. Над бушуючою юрбою пролунав громовий голос Рі-о:
— Слухайте, Тайя! Слухайте всі! Дорога кожна хвилина! До вас звертається Рі-о! Слухайте, Тайя! Слу-хайте всі!
Над колосальним приміщенням залягла тиша. Тисячі очей повернулися до купки вчених. А над юрбою гриміли схвильовані слова заклику:
— Вищі Сфери зрадили планету! Вони обдурили всіх Тайя! Вони готують загибель Та-іни! Єдиний вихід — захопити Вищі Сфери! Це дасть мені можливість зупинити установки на екваторі! Слухайте, Тайя! До вас звертається Рі-о! Руйнуйте Будинки Контролю, руйнуйте оці прокляті споруди, де зібрана енергія думки, забра-на у вас і дітей ваших. Тут схована вся сила Вищих Сфер, і та сила вкрадена у васі
Потоки Тайя ринулися на штурм підземних приміщень, Будинків Контролю і складів Оть. Службовці Вищих Сфер були зметені в одну мить. Лі-а по передачі енергії думки на відстань перетворювалися в купу мот-лоху. Захопивши центральні склади, великі групи інженерів і простих Тайя, очолені Рі-о та Сітом, на потужних дра вилетіли до гірського пасма, де знаходилися будівлі Вищих Сфер.
Деякі дра розбивалися, гинули в смерчах і хмарах дрібного каміння, але сотні вцілілих тісним кільцем оточили Палац Великої Трійки. Серед хаосу грозових розрядів і ураганних потоків повсталі вдерлися до залу Вищих Сфер. Умт та інші Тайя-Боги були захоплені зненацька, вони готувалися до вильоту на Тва-дьї. Позбавлені психічної сили, сконденсованої в оть Будинків Контролю, володарі Та-іни стали безсилими і жалюгідними. В їх середовищі Рі-о знайшов і Нура, тремтячого і посірілого від страху. Він сам простягнув Рі-о портативний лі-а з шифром просторового заслону. Він не дивився в очі ученому, лише вуста його шепотіли нікчемні благан-ня пощади.
Рі-о навіть не поглянув на нього. Він запитав Умта:
— Де небесні диски для польоту на Тва-дьї?
— Рядом з Палацом, — понуро відповів Умт.
— Сіт, — сказав Рі-о, — ти поведеш диски на Тва-дьї. Рятуй Тайя, скільки можна. Якщо загине планета, то врятується хоч частина населення. Вони розпочнуть нову цивілізацію.
— А ти?
— Я полечу на Ма-ото Спробую зруйнувати просторовий заслон, зупинити установки!
— Яз тобою, друже! Ти сам не долетиш! Я поведу туди небесний диск!
— А що буде з нами? — благально крикнув Умт. — Ми повинні загинути?
— Ви залишитеся живими, якщо не загине планета! — суворо відповів Рі-о. — Ви одержите ті плоди, які виростили!
В ангарі Вищих Сфер повсталі знайшли двадцять великих небесних дисків. В них розмістилося багато тисяч молодих Тайя, серед них більша половина зовсім юних. В останній з дисків Рі-о посадив Мі-а та її батька. Вона плакала, не бажала летіти.
— Я хочу загинути з тобою, — шепотіла вона. — Я не переживу твоєї смерті. Учителю, любий! Не поси-лай мене одну…
— Не можна, люба, — відповів Рі-о, лагідно усміхаючись, — На мені лежить страшний обов’язок. Не виконавши його — я не маю права рятувати своє життя. А ти — юна і прекрасна — живи! Дітям своїм передаси згадку про наші бурхливі дні, щоб вони ніколи не повторили такої помилки… Прощай, моя прекрасна!..
Небесні диски відлітали, несучи надію планети на далеку Тва-дьї.
Сіт, зв’язавшись з Керівним Центром на супутнику Та-іни, наказав:
— Запускайте установки, як тільки прибудуть небесні диски з Та-іни! Виводьте Тва-дьї на нову орбіту. Супутнику залишатися біля Та-іни небезпечно…
Залишивши пригнічених, переляканих Тайи-Богів напризволяще, Рі-о та Сіт стартували від Палацу Ви-щих Сфер і попрямували на останньому небесному диску до острова Ма-ото…
СТРАШНИЙ ФІНАЛ
Небесний диск вийшов у міжпланетний простір, помчав над планетою. Рі-о непорушним поглядом диви-вся в оптичний отвір на води океану, що пропливали внизу. Коло замкнулося! Він викликав до життя гігантські сили, що сколихнули всю Та-іну, він повинен і боротися з ними! Чи не пізно?!
З мороку хмарного покриву виростав на тлі зоряних просторів туманний стовп атмосферних газів. То в скаженому темпі потужні установки викидали разом з потоками енергії поля За повітря планети, яке розвіюва-лося в Космосі.
Небесний диск пронизав похмурі, киплячі в божевільних круговертях хмари і стрімко знизився над ост-ровом Ма-ото. В попелястому напівсвітлі Рі-о і Сіт побачили жахливу картину. Океан вийшов з берегів, і чорні вали котилися над континентом, майже позбавлені ваги. На екваторі швидкість обертання доходила до кругової космічної швидкості.
Скеля, на якій було збудовано Керівний Центр установок, уціліла. Вона вперто стирчала над темною, страшною безоднею, оточена мороком і океаном. В повітрі, в завихреннях і смерчах крутилися трупи звірів і Тайя, будівлі і цілі скелі.
Сіт зупинив небесний диск біля скелі, над самим отвором до підземелля. Рі-о відчинив двері диска. Жах-ливий порив урагану відкинув його до пульта, потік дрібного каміння боляче різонув по очах. Небесний диск хитався в титанічних ураганах, ледве втримуючись на місці.
— Треба добратися до підземелля! — крикнув у відчаї Рі-о. — Не можна вибратися!..
— Пізно! — глухо відповів Сіт. В його очах відбився жах. У просторі прокотився неймовірної сили гур-кіт, розкрилася десь недалеко безодня, сповнилася сліпучим вогнем і поглинула все — небесний диск, скелю і двох Тайя. Морок насунувся на Рі-о, жбурнув його в свої володіння. Майнула остання болісна думка: