Окрім, звісно, кімнати в замку на Краю Світу. То було єдине небезпечне місце. І Ендер, хоч і клявся не робити цього більше, завше повертався туди, вбивав змію, дивився братові в обличчя і, хоч би що потім робив, — однак помирав.
Нічого не змінилося й цього разу. Узявши зі столу ніж, Ендер спробував виколупати будівельний розчин і витягти зі стіни камінь. Він пробив стіну, зі щілини почала литися вода. Ендер спостерігав за собою, як борсався, шалено намагаючись не піти під воду, вижити. Вода піднялася, під нею сховалися вікна кімнати, і тіло Ендера потонуло. Увесь цей час із дзеркала на нього дивилося обличчя Пітера Віггіна.
"Я тут у пастці, — подумав Ендер, — у пастці на Краю Світу без надії на порятунок". Незважаючи на успіх у школі, він відчув кислуватий присмак. То був присмак відчаю.
Коли Валентина прибула, на вході до школи чергували чоловіки у формі. Вони не виглядали як охорона, радше стояли, чекаючи на когось, хто має справи всередині. Вони носили уніформу Міжнародного флоту. Космодесантники. Така ж форма, яку всі бачили у кривавих битвах на відео. Ця подія додала дню романтики — усі діти були надзвичайно схвильовані.
Усі, крім Валентини. З одного боку, це нагадало їй про Ендера. З другого — налякало. Нещодавно хтось надрукував нищівні коментарі на збірку Демосфенових робіт. Самі коментарі та, звісно, її робота обговорювалися на відкритій конференції мережі міжнародних відносин. Там були присутніми найвагоміші люди сьогодення, деякі критикували, інші ж, навпаки, захищали Демосфена. Найбільше Валентину схвилював вислів одного англійця: "Подобається йому це чи ні, але Демосфен не може лишатися інкогніто навічно. Він принизив багатьох мудрих людей і влестив забагато дурнів, аби й надалі ховатися за псевдонімом. Або він відкриє себе й прийме лідерство над армією своїх дурнів, або його вороги викриють його самі, щоби зрозуміти ту заразу, що створила такий збочений і перекручений розум".
Пітер був у захваті, ще б пак! Валентина ж боялася, що персона Демосфена дратує деяких впливових особистостей, а тому її можуть вистежити. Міжнародний флот цілком може піти на таке, навіть якщо американський уряд мав на це конституційну заборону. До того ж по всій школі знаходилися вояки Міжнародного флоту.
Валентина зовсім не здивувалася, коли, щойно ввійшовши до свого аккаунту, побачила повідомлення на своєму столі:
ВИЙДІТЬ ІЗ МЕРЕЖІ Й НЕГАЙНО ЗАЙДІТЬ
ДО ОФІСУ ДОКТОРА ЛІНБЕРРІ.
Вона нервово чекала під кабінетом директора, доки Лінберрі відчинила двері й запросила її ввійти. Побачивши чоловіка з невеликим животиком у формі полковника Міжнародного флоту, який сидів у єдиному зручному кріслі в кабінеті, Валентина перестала сумніватися.
— Валентина Віггін? — запитав він.
— Так, — прошепотіла Валентина.
— Я — полковник Графф. Ми вже з тобою зустрічалися.
Коли це? У неї не було ніяких справ з Міжнародним флотом.
— Я приходив на особисту розмову. З приводу твого брата.
Прийшли не лише за мною, подумала вона. Ще й за Пітером. Чи це щось зовсім інше? Що Пітер утнув лихого? Він же ніби заспокоївся.
— Валентино, не треба так лякатися. Присядь, будь ласка. Із братом усе гаразд. Він навіть перевершив наші очікування.
Валентині аж від серця відлягло, коли вона зрозуміла, що вони прийшли з приводу Ендера. Справа була не в покаранні, а в малому Ендері, який щез багато років тому. Тепер він не був частиною Пітерових планів. Ендере, як же тобі пощастило! Ти втік до того, як Пітер утягнув тебе в свої тенета.
— Як ти ставишся до свого брата?
— До Ендера?
— Звісно.
— Як я можу до нього ставитися? Я не бачила Ендера з восьми років.
— Докторе Лінберрі, ви нас вибачите?
Це явно роздратувало Лінберрі.
— Гадаю, розмова буде продуктивнішою, якщо ми з Валентиною вийдемо подалі від звукозаписуючих приладів, які ваш помічник розмістив у цій кімнаті.
Валентина вперше бачила, щоби Лінберрі не мовила ні слова. Полковник Графф зняв картину й разом із передавачем здер зі стіни звукочутливу мембрану.
— Дешевенький, — сказав полковник, — зате ефективний. Гадав, ви знаєте.
Лінберрі взяла прилад й важко сіла за стіл. Полковник Графф вивів Валентину геть.
Вони вийшли на футбольне поле. Солдати йшли за ними, тримаючи дистанцію. Вони розійшлися й сформували коло, щоб охороняти з якомога ширшого периметру.
— Валентино, нам потрібна твоя допомога.
— Яка саме?
— Ми самі поки не певні. Допоможи нам визначити, чим саме ти можеш допомогти.
— А що сталося?
— Ми не знаємо, і саме у цьому й полягає проблема.
Валентина не втрималася і засміялася.
— Я не бачила його три роки. Увесь цей час він був у вас під носом.
— Валентино, твій батько ніколи не зможе заробити стільки грошей, скільки потрібно, щоби долетіти з Землі до Бійцівської школи. Тож цей переліт — справа серйозна.
— Якось цареві наснився сон, — промовила Валентина, — і він наказав мудрецям розтлумачити його, інакше вони помруть. Це міг зробити лише Даниїл, бо був він пророком.
— Ти читала Біблію?
— Цього року ми проходимо класику з англійської. Та я не пророк.
— На жаль, я не можу розповісти тобі всього про ситуацію Ендера. На це пішли б години, навіть дні, та все одно потім, заради безпеки, довелося б ув'язнити тебе, адже інформація ця — суто конфіденційна. Тому давай обійдемось обмеженою інформацією. Існує гра, в яку наші учні грають із комп'ютером. — Полковник розповів їй про Край Світу, закриту кімнату й обличчя Пітера в дзеркалі.
— Не Ендер показує фото Пітера, а комп'ютер. То спитайте комп'ютер.
— Він не знає.
— Я теж не знаю.
— Уже вдруге, поки Ендер із нами, він заводить гру в глухий кут. Гру, яка, здається, не має виходу.
— Першого разу він вийшов?
— Зрештою.
— Дайте йому трохи часу. Він зробить це вдруге.
— Я не певен. Валентино, твій брат дуже нещасний хлопчик.
— Чому?
— Не знаю.
— Ви нічого не знаєте.
На хвилю Валентина подумала, що він може розгніватися. Натомість він розсміявся.
— Не знаємо. Валентино, чому Ендер постійно бачить Пітера у дзеркалі?
— Гадки не маю, але це безглуздо.
— Безглуздо?
— Бо якщо й існує протилежність Ендеру, то це — Пітер.
— Чому?
Безпечної відповіді Валентина наразі вигадати не могла. Забагато питань про Пітера могли спровокувати неприємності. Знаючи достатньо про світ, у якому жила, вона розуміла, що уряд не сприйме серйозно Пітерові плани домінування над світом, проте вони могли визнати, що він божевільний і потребує лікування.