ОБИДВА: Ми йдемо рибу ловити, ми йдемо рибу ловити.
Відходять ліворуч.
ПЕРШИЙ: Пішли до ґюлленського потоку. ІЛЛЬ: 3 вудками її сьомого чоловіка. ПЕРШИЙ: Кажуть, що він утратив свої плантації тютюну. ІЛЛЬ: Вони також належать мільярдерці. ПЕРШИЙ: Зате відбудеться колосальне весілля з її восьмим. Вчора святкували заручини.
На балкон у глибині сцени виходить КЛЕР ЦАХАНАСЯН у халаті. Вона рухає правою рукою і лівою ногою. Цю сцену можуть супроводити поодинокі звуки гітари, десь так, як музика супроводить речитатив опери, залежно від змісту діалогів — часом вальс, часом уривки різних національних гімнів тощо.
КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Я знову змонтована. Вірменську народну мелодію, Робі.
Музика на гітарі.
КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Найулюбленіша пісня Цаханасяна. Він ладен був завжди її слухати. Кожного ранку. То був класичний чоловік, той старий крез із си-лою-силенною танкерів і стайнями верхових коней. Та ще мав мільярди. З таким варто було одружитися. Він був великий метр і великий балетмейстер, обізнаний у всякому чортовинні. Я підгляділа в нього.
Приходять дві ЖІНКИ. Вони подають ІЛЛЕВІ свої молочники.
ПЕРША ЖІНКА: Молока, пане Іллю.
ДРУГА ЖІНКА: Мій молочник, пане Іллю.
ІЛЛЬ: Доброго ранку, пані. По літрові молока кожній.
Він відкриває бідон і хоче зачерпнути молока.
ПЕРША ЖІНКА: Незбираного молока, пане Іллю. ДРУГА ЖІНКА: Два літри незбираного молока, пане Іллю. ІЛЛЬ: Незбираного молока.
Він відкриває інший бідон і набирає молока.
КЛЕР ЦАХАНАСЯН милується ранком крізь лорнет.
КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Гарний осінній ранок. Легенький туман на вуличках, срібляста імла, а над нею фіалкове небо, таке, як малював граф Гольк, мій третій чоловік, міністр закордонних справ. Він на дозвіллі бавився малярством. Потворним.
Церемонно сідає.
КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Граф весь був потворний.
ПЕРША ЖІНКА: І масла. Двісті грамів.
ДРУГА ЖІНКА: І білого хліба. Два кілограми.
ІЛЛЬ: Ви, бачу, дістали добрий спадок, добрий спадок.
ОБИДВІ: Запишіть набір.
ІЛЛЬ: Усі за одного, один за всіх.
ПЕРША ЖІНКА: Ще шоколадку за дві двадцять. ДРУГА ЖІНКА: За чотири сорок. ІЛЛЬ: Також записати?
ПЕРША ЖІНКА: Також.
ДРУГА ЖІНКА: Ми з'їмо її тут, пане Іллю.
ПЕРША ЖІНКА: У вас тут найкраще, пане Іллю.
Вони сідають у глибині крамниці і їдять шоколадку.
КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Одну сигару Вінстон. Тепер, коли ми розлучилися, я хочу покоштувати ще ґатунок мого сьомого чоловіка. Бідолашний Лобі з своєю пристрастю до рибальства. Сидить десь тепер сумний у потязі до Португалії.
МАЖОРДОМ подає сигару й припалює її.
ПЕРШИЙ: Он вона на балконі, пахкає сигарою.
ІЛЛЬ: Завжди непристойно дорогі ґатунки.
ПЕРШИЙ: Марнотратниця. Хоч би сором мала перед зубожілим людством.
КЛЕР ЦАХАНАСЯН (курячи): Дивно. Досить пристойна.
ІЛЛЬ: Вона прогадала. Я старий грішник, Ґофбауере, хто без гріха? Я їй у молодечі роки встругнув кепський жарт, та коли в "Золотому Апостолі" всі ґюлленці одностайно відкинули її пропозицію, то була найкраща година в моєму житті.
КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Віскі, Бобі. Чистого.
Приходить ДРУГИЙ покупець, збіднілий, обшарпаний, як і всі.
ДРУГИЙ: Доброго ранку. Сьогодні буде гаряче.
ПЕРШИЙ: Добра погода, тримається.
ІЛЛЬ: Скільки в мене покупців сьогодні! То було ніхто
не приходив, а це декілька днів плавом пливуть. ПЕРШИЙ: Ми стоїмо за вас. За нашого Ілля. Непохитно. ЖІНКА (жуючи шоколадку): Непохитно, пане Іллю,
непохитно.
ДРУГИЙ: Кінець-кінцем, ти — найпопулярніша людина в містечку.
ПЕРШИЙ: Маєте найбільшу вагу в громаді. ДРУГИЙ: Тебе на весну виберуть бургомістром.
ПЕРШИЙ: Неодмінно.
ЖІНКА (жуючи шоколадку): Неодмінно, пане Іллю,
неодмінно. ДРУГИЙ: Горілки.
ІЛЛЬ бере з полиці пляшку. МАЖОРДОМ наливає віскі.
КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Збуди нового. Я не люблю, коли мої
чоловіки так довго сплять. ІЛЛЬ: Три десять. ДРУГИЙ: Не тієї. ІЛЛЬ: Ти завжди пив цю.
ДРУГИЙ: Коньяку.
ІЛЛЬ: Коньяк коштує двадцять тридцять п'ять. Ніхто не
може собі такого дозволити. ДРУГИЙ: Треба ж хоч раз собі розважити душу.
Сценою перебігає майже гола дівчина, за нею Тобі.
ПЕРША ЖІНКА (жуючи шоколадку): Ганьба, як та Луїза поводиться.
ДРУГА ЖІНКА (жуючи шоколадку): До того вона заручена з білявим музикантом, що живе на вулиці Бертольда Шварца.
Ілль дістає з полиці коньяк.
ІЛЛЬ: Прошу.
ДРУГИЙ: І тютюну. До люльки.
ІЛЛЬ: Гаразд.
ДРУГИЙ: Імпортованого.
ІЛЛЬ підраховує все.
На балкон виходить ЧОЛОВІК VIII, кіноактор, високий, стрункий, з рудими вусами, в халаті. Його може грати той самий артист, що грав чоловіка VII.
ЧОЛОВІК VIII: Гопсі, правда як чудово? Наш перший сніданок після заручин. Наче сон. Балкончик, шелестить липа, дзюркотить водограй біля ратуші, по бруку бігають декілька курок, десь жінки гомонять про свої малі турботи, а за дахами — вежі собору!
КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Сідай, Гобі, не говори. Краєвид я бачу сама, а думки — не твоя парафія.
ДРУГИЙ: Тепер і чоловік сидить з нею.
ПЕРША ЖІНКА (жуючи шоколадку): Восьмий.
ПЕРША ЖІНКА (жуючи шоколадку): Гарний мужчина, кіноактор. Моя донька бачила його в ролі конокрада в одному фільмі Ґанґгофера.
ПЕРША ЖІНКА: А я в ролі священика в фільмі Ґрема Ґріна. ЧОЛОВІК VIII цілує Клер. Акорд гітари.
ДРУГИЙ: Все можна мати за гроші (спльовує).
ПЕРШИЙ: Не в нас.
Він стукає кулаком по столу.
ІЛЛЬ: Двадцять три вісімдесят. ДРУГИЙ: Запиши.
ІЛЛЬ: Цього тижня я зроблю виняток, але щоб ти мені заплатив на перше, коли дістанеш допомогу для безробітних.
ДРУГИЙ іде до дверей.
ІЛЛЬ: Гельмесбергере!
Той стає. ІЛЛЬ підходить до нього. ІЛЛЬ: В тебе нові черевики. Жовті, нові черевики.
ДРУГИЙ: Ну і що?
ІЛЛЬ дивиться ПЕРШОМУ на ноги.
ІЛЛЬ: Ви також, Гофбауере. Ви також маєте нові черевики.
Він переводить погляд на ЖІНОК і переляканий підходить до
них.
ІЛЛЬ: Ви також. Нові, жовті черевики. Нові, жовті черевики.
ПЕРШИЙ: Не знаю, що ви бачите в цьому особливого.
ДРУГИЙ: Не можна ж вічно ходити в старих черевиках.
ІЛЛЬ: Нові черевики. Як ви спромоглися на нові черевики?
ЖІНКИ: Ми сказали записати їх набір, пане Іллю, сказали записати набір.
ІЛЛЬ: Ага, сказали записати їх набір. І мені сказали записати набір. Кращий тютюн, ліпше молоко, коньяк. Як це ви раптом здобули кредит по крамницях?
ДРУГИЙ: Адже ми в тебе також маємо кредит. ІЛЛЬ: А чим думаєте заплатити?