МІСІС СМІТ. Ніколи немає. МІСТЕР СМІТ. Завжди хтось є.
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. А я вас, знаєте, замирю. Бо обидві сторони трохи мають рацію, і ви, і ви. Коли в двері дзвонять, бувають випадки, що там хтось є, а бувають такі, що нікого.
МІСТЕР МАРТІН. Ну що ж, логічно.
МІСІС МАРТІН. Я згодна.
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Справді, в житті все дуже просто. (До подружжя Смітів.) А ви — поцілуйтеся.
МІСІС СМІТ. Ми й так недавно цілувалися.
МІСТЕР МАРТІН. Вони й завтра цілуватимуться. Часу вистачить.
МІСІС СМІТ. Пане Головпожежнику, з вашою допомогою ми чудово все з'ясували. Отже я прошу вас без церемоній, скидайте цей шолом і присядьте на мить.
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Даруйте, але я на службі й зайшов на хвилинку. Я залюбки зніму свій шолом, а от сісти, за браком часу, ніяк не можу. (Він сідає, але шолом не скидає.) Мушу зізнатися, що до вас дістатися мене спонукали не вечірні розваги, а справи службові.
МІСІС СМІТ. То розкажіть нам, пане Головпожежнику, що це за справи такі?
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Я наперед вибачаюся за таке своє нетактовне втручання (вкрай зніяковів), кх-гм (вказує пальцем на подружжя Мартінів), це не буде... з мого боку... в їхній присутності...
МІСІС МАРТІН. Кажіть, не стидайтеся.
МІСТЕР МАРТІН. Ми — давні друзі. Вони нічого від нас не приховують. МІСТЕР СМІТ. Кажіть.
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Ну що ж, добре. У вас тут часом нічого не горить? МІСІС СМІТ. А чому ви нас про це питаєте?
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. А тому що... я вибачаюся, маю наказ знищувати всі пожежі, які є в місті.
МІСІС МАРТІН. Усі? ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Геть усі.
МІСІС СМІТ (збентежено). Я, власне, не знаю... не думаю... хочете, я піду подивлюся?
МІСТЕР СМІТ (принюхується). Навряд, щоб у нас щось горіло. Нічим таким, наче, горілим не пахне.
ГОЛОВПОЖЕЖНИК (засмучено). Зовсім нічого? Може, яка дрібна пожежника у димарі або мотлох зайнявся десь на горищі чи у підвалі? Іскорка, вогник, жаринка.,, невже не знайдете?
МІСІС СМІТ. Далебі, так не хочеться вам жалю завдавати, але, здається, для вас саме зараз у нас нічого такого немає. Але я клянуся вам: раптом щось скоїться, то я вас миттю про це сповіщу.
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Пильнуйте усякий вогонь, і я буду вам безмірно вдячний.
МІСІС СМІТ. Домовилися.
ГОЛОВПОЖЕЖНИК (до подружжя Мартінів). А у вас, часом, вдома нічого не горить?
МІСІС МАРТІН. На жаль, ні.
МІСТЕР МАРТІН (до Головпожежника). Із цим у нас нині скрутно.
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Боляче про це чути. Нічим похвалитися, так, дрібнота усяка — димар загорівся, сарай... Хіба ж це діло. Ніякого зиску. Коли на нулі продуктивність, то й преміальних катма.
МІСТЕР СМІТ. Кепські справи. І так тепер скрізь, де не глянь. Візьміть торгівлю або рільництво, сей год ситуація там така сама, як і з пожежами.
МІСТЕР МАРТІН. Ні збіжжя тобі, ні пожеж.
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. І повеней не дочекаєшся.
МІСІС СМІТ. Зате цукор є.
МІСТЕР СМІТ. Бо цукор ми імпортуємо.
МІСІС МАРТІН. А з пожежами набагато гірше. Такі податки, що самі збитки.
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Поодинокі випадки, між тим, бувають, лучаються, але дві-три жертви — показник жалюгідно малий. Так, наприклад, одна молодичка взяла й задихнулася газом на тому тижні, взялася за вентиль і ні, щоб закрити.
МІСІС МАРТІН. Забула?
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Ні, думала, що це радіо, музику хотіла послухати. МІСТЕР СМІТ. Такі похибки добром не кінчаються!
МІСІС СМІТ. А ви не перевіряли крамничку того бакалійника, що сірниками торгує?
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Там нема чого робити. Він уже застрахувався проти пожежі.
МІСТЕР МАРТІН. Може б вам піти перевірити векфільдського священика?
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Я не маю права гасити пожежі в оселях духовних осіб. Єпископ гніватиметься. Святі отці гасять свої пожежі власними силами, а якщо самі не подужують, то гукають на поміч дів чистих, цнотливих, незайманих.
МІСТЕР СМІТ. Тоді йдіть до Дюрранів.
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Цього нам також не можна. Він — не англієць. Хоча й прийняв наше підданство. Недавно прийняті мають право на власні будинки, але їм не вільно гасити пожежі, які в тих будинках спалахують.
МІСІС СМІТ. Це, однак, не завадило йому торік загасити пожежу, коли він палив свій будинок.
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Він це вчинив сам-один. Крадькома. Але я, як людина порядна, на нього виказувати не збираюся.
МІСТЕР СМІТ. І я теж не збираюся.
МІСІС СМІТ. Якщо ви, пане Головпожежнику, не поспішаєте, то побудьте з нами ще якусь часинку. Без вас буде так нудно.
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Розказати вам щось дотепне? МІСІС СМІТ. Звичайно. Як це люб'язно з вашого боку.
Вона цілує Головпожежника.
МІСТЕР СМІТ, МІСІС МАРТІН, МІСТЕР МАРТІН. Так, так, анекдоти, браво!
Плещуть у долоні.
МІСТЕР СМІТ. Відкрию вам одну маленьку таємницю. Всі анекдотичні історії пана Головпожежника є насправді бувалицями.
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Я розказую лише те, що зазнав на власному досвіді. Правду, голу і непричесану. І ніяких прикрас.
МІСТЕР МАРТІН. Це правильно. Істину годі шукати на книжкових полицях. Вона — у самому житті.
МІСІС СМІТ. Починайте!
МІСТЕР МАРТІН. Починайте!
МІСІС МАРТІН. Тихо! Він починає!
ГОЛОВПОЖЕЖНИК (кахикає кілька разів). Я вибачаюся, але не треба так на мене дивитися. Я й без того сколочений. І соромливий. МІСІС СМІТ. Боже, який він милий!
Цілує Головпожежника.
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Спробую розпочати, отже. Тільки пообіцяйте, що ви не будете слухати.
МІСТЕР МАРТІН. Якщо не послухаєш, то й не почуєш. ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Я про це якось не подумав! МІСІС МАРТІН. Я ж казала вам: він ще зовсім дитина! МІСТЕР МАРТІН, МІСТЕР СМІТ. Який гарний хлопчик!
Вони цілують його.
МІСІС МАРТІН. Вперед!
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Так от же ж, слухайте. (Знову кахикає і починає розповідь. Його голос дрижить з переповненості почуттями.) "Пес і корова", експериментальна байка. Якось одна корова спитала в одного пса: чому ти все ще не проковтнув свій хобот? Пробачте, відповів пес, але я завжди думав, що я — слон.
МІСІС МАРТІН. А яка тут мораль? ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Мораль шукайте самі. МІСТЕР СМІТ. Він має рацію.
МІСІС СМІТ (розлючено). Давайте про щось інше.
ГОЛОВПОЖЕЖНИК. Якось один юний бичок переїв товченого скла. І в результаті у нього сталися пологи й породив він на світ божий корову. Однак, позаяк бичок той був хлопчиком, т.о корова ніяк не могла його звати "мамою". Не могла вона й "татом" його величати, бо був той бичок замалий, як на тата. І от він був змушений одружитися, як закон велить, із людиною. їх розписали в мерії з усіма відповідними процесуальними аксесуарами.