Генріх V

Страница 4 из 25

Уильям Шекспир

Посли виходять.

Ексетер
Нівроку жарти.

Король Генріх
Ми жартуна примусим червоніти.
Щоб часу нам не гаяти, панове,
Прошу вас до походу готуватись.
Крім господа (хай він нам помагає),
На думці в нас лиш Франція одна.
Тож сили, необхідні для війни,
Зберіть негайно. Передбачте все,
Щоб, мов на крилах, досягти мети
І покарати, звірившись на бога,
Дофіна коло рідного порога.
Хай думка кожного працює плідно
Над тим, як нам похід звершити гідно.

Виходять.

ДІЯ ДРУГА

Входить Хор.

Хор
В англійську молодь шал війни вселився
Лежать єдваби в скринях нерухомо,
Замовлень не злічить у зброярів,
Жагою слави всяк тепер палає,
Збуває статки, щоб коня придбати,
І, як Меркурій з крильцями на п'ятах,
Спішить услід взірцеві королів.
Бо в вишині над кожним з них витає
Надія, що прикрасила меча
Коронами великими й малими
Для Гаррі та соратників його.
Французи, потай вивідавши все
Про страхітливі наміри англійців.
Тремтять, налякані, й інтриги ниці
Пускають в хід, щоб відвернути лихо.
О Англіє! В тобі таїться велич,
Мов серце велета в малому тілі.
Ти б слави зажила в віках, якби
В твоїх синах підлота не таїлась.
Та ось біда твоя: знайшли французи
В тобі кубло сердець пустих і ницих
І золотом напхали їх за зраду.
Граф Річард Кембриджський і лорд Скруп Мешем
Сер Томас Грей, нортемберлендський лицар,—
Всі троє продались — так, продались! —
Злигалися з французом боязливим.
Якщо здійсняться заміри пекельні,
Тоді загине з королів найкращий,
Не встигши з Саутгемптона відплисти.
Терпіння виявіть. Не вперше нам —
На всі події вчасно ми поспієм.
Вже гроші сплачено. Убивці ждуть.
Король залишив Лондон. Місце дії
Ми переносимо у Саутгемптон;
Там наша сцена, там і ваше місце.
Ми Францію відвідаємо з вами
І, заспокоївши морську протоку,
Повернемось. Бо не байдуже нам,
Чи не нудотно стане глядачам.
Тепер до Саутгемптона скоріше,
Услід за королем — та не раніше.

(Виходить)

СЦЕНА 1

Вулиця біля корчми "Кабаняча голова" в ІстчіпІ, Лондон, Входять капрал Нім і лейтенант Бардольф

Бардольф
Приємна зустріч, капрале Нім.

Нім
Доброго ранку, лейтенанте Бардольф.

Бардольф
Ну що, помирилися ви з прапорщиком Пістолем?

Нім
А мені байдуже. Я більше мовчу. Та згодом у нас може стати весело. А втім, що буде, те й буде. Битися не наважуюсь, але як доведеться, то наосліп і я можу помахати своєю залізячкою. Меч у мене простий, та дарма. Годиться, щоб шматок сиру підсмажити. А виймеш з вогню — холод витримує не гірше будь-якого іншого. Отаке-то.

Бардольф
Пригощу вас сніданком, аби лиш помирились. Побратаємось — а потім у Францію. Згода, шановний капрале Нім?

Нім
Слово честі, житиму, пока живеться, будьте певні. А коли вже підіпре так, що далі нікуди, залишиться єдиний вихід. Ото й буде моя остання ставка і моя остання втіха.

Бардольф
Що правда, то правда, капрале. Він оженився на Нел Спритлі, а вона, звичайно, повелася з тобою негідно, бо ви були вже заручені.

Нім
Хто його знає. Хай буде, що буде. А от чиясь горлянка, може, й гострого леза дочекається уві сні. Хай буде, що буде. Терпіння хоч і зморена шкапа, та до якогось кінця дійде. І всьому є край. Хоча — хто його знає.

Бардольф
А ось і прапорщик Пістоль з дружиною. Наберіться терпіння, шановний капрале.

Входять Пістоль і хазяйка корчми.

Бардольф
Ба, Пістоль, хазяїн!

Пістоль
Хазяїн? Ах ти ж пес!
Клянусь, ненависне мені це слово
І постояльцям тут не бути!

Хазяйка
Даю в тім слово — скоро їх не буде. Не встигнеш поселити в себе десяток порядних жінок, що чесно заробляють собі на хліб голкою, як люди вже думають, що тут справжній дім розпусти

(Нім і Пістоль добувають мечі.)

Мати божа! Пропав чоловік! Зараз ми станемо свідками тілоспрямованої дії і вбивства.

Бардольф
Шановний лейтенанте, шановний капрале, облиште!

Нім
Тьху!

Пістоль
На тебе тьху, паршиве ісландське цуценя!

Хазяйка
Шановний капрале Нім, покажи свою мужність, сховай меча.

Нім
Ану, ходім! Поговорімо solus *.
(* Наодинці (лат.))

Пістоль
Я — solus? Ох, собако, ох, падлюко!
Ось я тобі цим solus'ом по пиці,
Ще й по зубах. Я solus'a в горлянку,
В печінку, в черево твоє погане
Запхаю, в пельку повно натовчу!
Кишки тобі від solus'a розіпре,
Бо, як курок на зводі у Пістоля,
Не забариться й спалах.

Нім
Я тобі не Барбазон, і закляттями мене не візьмеш. Так і кортить налупцювати тебе добряче. А коли обливатимеш мене своїм брудом, я тебе, м'яко кажучи, мечем прочищу. Ну, ходімо. Я тобі, м'яко кажучи, кишки гарненько полоскочу. От і вся казка.

Пістоль
Бридкий хвалько, тварюко знавісніла!
Могила зяюча тебе чекає.
Тож смерть тобі!

Бардольф
(добуває меча)
Послухайте, послухайте, що я скажу! Хто перший ударить, в того я зажену меча по саме руків'я, не був би я солдатом!

Пістоль
Тамує шал така пересторога.

(Пістоль і Нім ховають мечі.)

Подай же лапу, хай її потисну.
Ти мужній чоловік.

Нім
Рано чи пізно я тобі, м'яко кажучи, горлянку переріжу. От і вся казка.

Пістоль
Coupe la gorge!*
Це те, що треба. Ну, ставай до бою.
Ач, крітський пес! Моя дружина впала
Тобі ув око? Геть,
До прокажених у притулок. Там
Собі Кресіду знайдеш соромітну,
Дол Продран на ім'я. Женись на ній.
A quondam** Спритлі є і завжди буде
Коханою моєю. Pauca***. Все. Йди геть.
(* Перерізати горлянку! (фр.)
** Колишня (лат.)
*** Досить (лат.))

Входить хлопчик-слуга.

Хлопчик
Хазяїне Пістоль, прошу вас до мого пана. І вас теж, хазяйко. Він дуже хворий і хоче лягти в ліжко. А ти, добрий Бардольфе, упхай свого червоного носа замість грілки в його постіль. Їй-богу, він дуже хворий.

Бардольф
Геть звідси, шельмо!