Двадцять п'ять років українського театру

Страница 9 из 33

Старицкая-Черняховская Людмила

Актьори — народ практичний: вони пристосовуються завжди і скрізь до вимог публики і до її смаку, а позаяк це все були мандруючі "комедіанти" (ще в першій чверті минулого століття так звали панів-артистів), то, приїздю-чи на Україну, вони, безперечно, виставляли українські опери, комедії та трагедії, сколочені нашвидку на зразок таких само польських комедій та фарсів.

Д[обродій] Николаєв подає певну звістку про те, що вже з кінця XVIII століття у Київ час од часу прибивались польські та польсько-українські трупи . Вистави впорядковувалися в приватних будинках, які нашвидку пристосовувано до невеличких вимог тогочасної сцени. У 1803 році збудовано вже в Київі постійний театр, на тім місці, де стоїть тепера Європейський отель. 9-го вересня одбулася перша вистава в новім театрі; виставлено якусь польську чарівно-фантастичну комедію та козака-стихотворца Шаховського. Українські вистави не перериваються. В київськім університетськім архіві мається невеличка кількість афіш театральних першої чверті XIX століття, і вони свідчать нам про те, що польські трупи виставляли і драматичні твори на українській мові. Ці афіші — злиденний фрагмент минулого; цікаво було б розшукати ще матеріалів, щоб цілком детально намалювати собі картину минулого, але і цей невеличкий фрагмент дає нам багато і піднімає хоч край тої чорної запони, яка так довго тяжіла над цим періодом українського театру. Аж по 1816 рік по всьому південно-західному краї мандрують невеличкі польсько-російсько-українські трупи, а також спеціальна українська трупа поміщика Ши-рая, за яку ми згадували вище. У 1821 році грає в Київі трупа російсько-українських артистів Щепкіна, що приїхала з Полтави. Польська трупа Ленкавського у 1823 давала в Київі оперетки на польській, російській та українській мові. Власне афіші цієї трупи Ленкавського та Змі-овського і маються в архіві Київського університету. 2-го марта 1823 року виставлено було вперше в Київі, як зазначила трупа на афіші, нову оперу: "Українка, или Волшебный замок". Подаємо тут цілком всю афішу.

Сь дозволенія начальства. На бенефисъ актера Рекановскаго.

Сего 1823 года марта 2-го дня въ пятокъ актеры польскіе подъ дирекцією г. Ленкавскаго будуть им^ть

честь представить на зд^шнемъ театр* неигранную новую оперу во многихъ явленіяхь на малороссійскомь наречіи въ 2-хъ д'Ьйствіяхь под названіемь.

УКРАИНКА, или

Волшебный замокъ, наполненный Духами:

Д'Ьйствующія лица:

Граф Любомир — владетель им^ній Завиша — управитель замка Елена его жена Петръ, камердинер графа Яковъ, слуга въ замк*Ь Украинка въ разныхъ перем^нахъ Параска, д*Ьвка въ замк*Ь Гуляка, украинецъ Неизвестный

Духъ Адальберта д^Ьда Любоміра

Юлія п

козаки дворскіе

Иоганна Дамы Иванъ Грицько Микита

г. Млотковскій г. Завадцкій г-жа Каминская г. Монтьянецъ

г. Чернявскій

д. Несвижская

г-жа Завадцкая

г. Рекановскій

г. Левицкій

г. Зелинскій

г. Рекановская

д. Плотницкая

г. Микульскій

г. Бетлеевскій

г. Слевичъ

Зм^и, Духи, Рыцари въ огняхъ фа1ерковыхъ въ разныхъ цв*Ьтахъ. Дворовые, Рыцари, Пажи, козаки и Крестьяне.

Ласкаюсь надеждою, что пьєса сія сд*лаетъ Почтеннымъ Пос*тителямъ Пріятн*йшее Зр*лище, ибо въ д'Ьйствіяхь и Механизм* подобна Русалк*.

Цю ж само п'єсу виставляють знов того ж таки 1823 року октября 26 дня.

№ 64. Аббонементъ съ дозволенія начальства. На кіевскомь театр*

Сего 1823 года октября 26-го дня, то есть въ пятницу актери польскія подъ дирекцією г. Ленкавскаго будуть им*ть честь представить.

ВОЛШЕБНУЮ ОПЕРУ

Во многихъ явленіяхь на малороссійскомь нар*чіи въ 2-хъ д*йствіяхь подъ назвашемъ:

ВОЛШЕБНЫЙ ЗАМОКЪ или УКРАИНКА

Прежде оной представлена будетъ Увеселительная Комедія въ 1-мъ д*йствіи подъ назвашемъ:

Капризы молодой жены.

Далі іде переклад всієї афіші на польську мову.

Це п'єси, на яких зазначено, що вони мають виконуватись на "малороссийском наречии", але серед тих афіш ми бачимо й такі, на яких не написано, якою мовою гратимуть. Вважаючи на зміст п'єси, можна думати, що ті п'єси були писані українською або польсько-українською мовою. Візьмемо, наприклад, п'єсу, яку виставлено у тим-таки сезоні. Подаємо всю афішу:

За исключешемъ абонаменту. Сего 1823 года генваря 22 дня въ воскресеніе актеры польскіе подъ дирекцією г-на Ленкавскаго будуть им*ть честь представить въ первой разъ на зд*шнемъ театр* драму въ 3-хъ д*йств1яхъ подъ назвашемъ

661

ЕЛЕНА

или

РАЗБОЙНИКИ на УКРАИН*

Искусственная декорація, а особенно въ посл'Ьднемъ д'кйствіи, необходимая къ сей пізс'Ь, зд'Ьлана будетъ собственными издержками содержателя труппы изобр'Ьтенія г-жи Шкоти.

Через що на цій афіші не зазначено, якою мовою писано п'єсу, — не знаємо, мабуть, просто з недогляду, бо власне тільки на деяких афішах писано про мову; тимча-сом, ми знаємо, що деякі п'єси виставлено з примусу і по-російськи. Але a priori можна бути певним, що мова в цій п'єсі була змішана. Коли "starosta posiadacz znacznych wlosci" і його wychowanica Helena мусили балакати по-польськи, то вже Гонта, Залізняк, Данилко, Гурко, Степан, Кирило та "wielu Haydamakow" не потрапили б балакати панською мовою, а позаяк ми маємо приклади таких п'єс, де вже на самих афішах зазначено, що гратимуть їх польсько-українською мовою, то можемо і цю драму "Елена, или Разбойники на Украине" прилічити до подібних п'єс.

Таким робом, у тій невеличкій групці афіш сезону 1823 р. ми маємо дві афіші щиро українських п'єс та одну п'єсу мішану, польсько-українську.

Чи п'єси фато тоді не щодня, чи порозгублювано ті афіші, але за ввесь 1823 рік, і зиму, й весну, й літо, й осінь, ми маємо небагато афіш.

Далі йде знов кілька афіш з 1827 року; між них знаходимо теж афішу української п'єси. Подаємо знов усю афішу цілком.

Сь дозволенія начальства Сь исключеніемь абонимента На бенефисъ Анастасіи Шитл'кръ Сего 1827 года іюля 22-го дня то есть въ пятницу труппою польскихъ актеровъ подъ дирекцією г-на Лен-кавскаго представлено будетъ въ подобіе Русалокъ большая, веселая, волшебная опера на малороссийскомъ и польскомъ наргЬч1яхъ въ 3 дгкйств1яхъ подъ назвашемъ.

662

УКРАИНКА

КОРОЛЕВА ВОЛШЕБСТВА

Д*Ьйствующія лица:

Г. Шитл'Ьръ