А на воді в чиїйсь руці Гадюки пнуться... Сон. До дна. Війнув, дихнув, сипнув пшона —- І заскакали горобці!.. — Тікай! — шепнуло в береги. — Лягай...— хитнуло смолки. Спустила хмарка на луги Мережані подолки. 1918