Перікон да Візальго — вигаданий персонаж; ім'я Перікон — змінене каталонське Пере (П'єтро).
Кларенца — пелопоннеський порт.
принц морейський — Морея — район Пелопоннесу.
царство ромейське — так у середні віки називали візантійську імперію.
герцог афінський — прототип цього персонажа — Гвалтьєрі VI ді Бріенне, з яким Боккаччо познайомився у Неаполі.
"...прислані цісарем візантійським син його Костянтин та братинич Мануйло". — Костянтин — син візантійського імператора Андроніка, Мануйло — його небіж.
Егіна — місто на однойменному острові навпроти Афін.
Хіос — острів у Смірненській затоці, володіння генуезців.
цар турецький Узбек — власне не турецький цар, а хан Золотої Орди (1313—1340), що підтримував венеціанську та генуезьку торгівлю на Чорному морі.
Васан, цар кападокійський — вигаданий персонаж і царство.
Акваморта — місто на півдні Франції, де часто бували флорентійські та генуезькі купці, в тому числі і небожі Боккаччо.
Оповідка восьма
граф Антверпенський — графи Антверпенські були родичами французьких королів.
"Як перейшла імперія римська од французів до німців." — король франків Карл Великий (742—814) коронувався у 800 році на римського імператора. По його смерті імперія, що займала майже всю Західну Європу, розпалась, але у 962 році папа коронував і проголосив імператором німецького короля Оттона І (912—973) і відновив "Священну Римську імперію" (в ХІІ ст. до цієї назви було додано: "германської нації).
шермицерія — фехтування, боротьба на мечах чи шпагах.
баніта — вигнанець.
Оповідка дев'ята
Бернабо Ломеллін з Генуї — у Генуї насправді були досить відомими купці і шляхетні особи з прізвищем Ломелліні.
торговець із П'яченци, на ім'я Амброджуоло — багато п'ячентинських купців торгували в ХІІІ столітті у Франції.
"…став миль за двадцять…" — генуезька миля дорівнювала приблизно 2500 метрам і використовувалась як міра довжини майже в усій північно-західній Італії.
сеньйор Енкарарх — точніше Ен Карарх — типово каталонське ім'я, частка Ен відповідає італійському Дон. У ХІІІ— ХIV ст. каталонські купці часто об'єднувались з генуезькими проти венеціанських.
Альба — сучасне італійське місто Альбісола, у Савонській провінції.
Акрі — місто у Сирії (зараз в Ізраїлі), укріплення і порт, останній бастіон хрестоносців. Впало 14 серпня 1291 року, викликавши апокаліпсичну депресію у християнському світі.
Оповідка десята
мессер Річчардо ді Кіндзіка — вигаданий автором персонаж, однак у Пізі є історичний район Кіндзіка.
мессер Лотто Гваланді — аристократична родина Гваланді була одною з найіменитіших і найвпливовіших у Пізі.
"...почав навчати дружину календарю, що найкраще згодився б школярам і був укладений не інакше, як у Равенні". — У Равенні було стільки церков, скільки днів у році. Школярі часто заглядали до календаря, щоб відшукати якесь свято.
Монте-Неро — місцевість на південь від Ліворно.
Паганін да Маре — представник знатної генуезької родини да Маре чи де Марі. В часи Боккаччо члени навіть найіменитіших родин вдавались до корсарства через безкінечні міжусобиці.
Монако — оплот тогочасного піратства, що мав дружні зв'язки з Анжуйським двором.
ДЕНЬ ТРЕТІЙ
"...до чудового розкішного палацу, що стояв на пригорку..." — Вілла Скифанойя, або Тре' Візі, або Вілла Пальм'єрі, на пагорбі Камерата під Флоренцією. Однак, усі три — значно віддаленіші від Поджо Герарді, ніж це зазначає Боккаччо ("не пройшла вона й двох тисяч ступенів").
Оповідка перша
Мазетто з Лампореккіо — Лампореккіо — містечко поруч з Пістоєю. Мазетто — змінене від Томазо.
"У наших краях був, та ще й тепер є, дівочий монастир..." — реального прототипу цього закладу так і не було знайдено.
Нуто — скорочене від Бенвенуто.
Оповідка друга
Агілульф — король лонгобардів, правив з 592 по 615 рік. Зійшов на трон завдяки одруженню з Теодоліндою, принцесою баварською, вдовою короля Автаріха. Лангобарди ("довгобороді") — германське плем'я, що жило на Ельбі, а в VI ст. оселилось у Північній Італії. Від них походить назва області Ломбардія.
Оповідка третя
"...пішла до того святого отця; сіла в церкві коло ніг його..." — сповідалень на той час у церкві ще не існувало, як елемент інтер'єру вони з'являються лише в XVI столітті.
"сорок парастасів святого Григорія" — традиційно їх тридцять, як їх справив колись святий Григорій за спасіння душі ченця Юста.
Оповідка четверта
Дон — титул, що ставився перед іменами духовних осіб, а інколи і аристократів.
Пуччо ді Ріньєрі — городянин, із родини Каріні, що проживав у районі Флоренції Сан-Бранкаціо, або Сан-Панкраціо, названому так за ім'ям францисканського монастиря, що там містився.
терціарій — член так званого третього розряду, що існував ніби філіал при чернечому ордені. Терціарії жили, як правило, у себе вдома, хоча могли жити і в монастирі.
бичівники — або флагеланти — християнська секта в середньовічній Європі, члени якої намагались одвернути божий гнів і покару умертвінням своєї плоті і тому самі себе бичували.
Оповідка п'ята
мессер Франческо Верджеллезі — Верджеллезі або Верджолезі — знатна і могутня родина Пістойї, що очолювала спершу Білих Гвельфів, а потім Гібеллінів міста. В 1326 році член цієї родини на ім'я Франческо і справді поїхав головувати до Ломбардії.
подеста — бургомістр чи староста в італійському місті-республіці.
альба — світанкова пісня, що співалася під вікнами коханої.
Оповідка шоста
Річчардо Мінутоло — представник шляхетної неаполітанської родини, лицар і радник Роберта Анжуйського і королеви Джованни І, яка направила його у 1343 році своїм намісником і капітаном в Отранто.
Кателла — скорочене від Катерина.
Філіпелло Фігінольфі — високопоставлена особа при дворі королеви Джованни. Був одружений, однак, не з Катериною, а з Маттеою д'Апрано. Зменшувальна від Філіппо форма імені Філіпелло часто зустрічається при неаполітанському дворі.
Оповідка сьома
Тедальдо Елізеї — родина Елізеї — одна з найдавніших флорентійських родин, що мешкала спершу в районі Сесто Сан П'єтро, а потім поруч зі Старим ринком, тобто там же, де жила родина Аліг'єрі, з якою Елізеї, мабуть, були родичами.
Альдобрандіно Палерміні — Як і Елізеї, Палерміні також були старовинним флорентійським родом, належали до табору гібеллінів і жили в районі Сан Панкраціо. Однак, імена Тедальдо, Альдобрандіно і Ермелліна не зустрічаються серед імен членів цих родин, хоч і були досить розповсюдженими на той час у Флоренції.