Ганс Гунгерман став референтом у справах культури і оберштурмбанфюрером нової партії. Він оспівував її в палких віршах, тому після 1945 року мав неприємності й позбувся посади директора школи. Але після того держава давно вже визнала його право на пенсію, і Гунгерман, як і багато інших нацистів, розкошує і навіть не думає працювати.
Скульптор Курт Бах сім років пробув у концентраційному таборі й повернувся звідти непрацездатним калікою. Тепер, через десять років після краху нацизму, він, як і безліч інших жертв нацистського режиму, домагається мізерної пенсії. Він сподівається, що йому нарешті пощастить, і він отримуватиме сімдесят марок на місяць — приблизно десяту частину тієї суми, яку отримує Гунгерман, а також десяту частину пенсії, яку вже кілька років держава виплачує керівникові гестапо, що заснував концентраційний табір, де Курт Бах став калікою, не кажучи вже про більші пенсії та відшкодування, які отримують генерали, воєнні злочинці й колишні провідні діячі нацистської партії.
Генріх Кроль прожив ці роки непогано й дуже пишається цим, бо вважає це доказом непохитної правосвідомості нашої улюбленої батьківщини.
Майор Волькенштайн зробив блискучу кар'єру. Він став членом націонал-соціалістської партії, брав участь у складанні антисемітських законів, після війни на кілька років притих, а тепер разом із багатьма іншими нацистами працює в міністерстві закордонних справ.
Бодендік і Верніке довгий час переховували в божевільні кількох євреїв. Вони помістили їх у палати для невиліковних хворих, постригли й навчили, як треба поводитися. Згодом Бодендіка перевели в маленьке село за те, що він дозволив собі обуритись, коли його єпископ прийняв титул державного радника від уряду, який оголосив убивство священним обов'язком. Верніке вигнали з роботи за те, що він відмовився робити своїм хворим смертельні уколи. Перше ніж піти звідти, він зумів переправити євреїв, яких переховував у закладі, в інше місце. Його послали на фронт, і 1944 року він загинув. Віллі загинув 1942 року, Отто Бам-бус— 1945, Карл Бріль— 1944. Ліза загинула під час бомбардування. Стара пані Кроль також.
Едуард Кноблох пережив усе: він так само добре обслуговував винних і невинних. Готель Едуарда був зруйнований, та потім він відбудував його. З Гердою він не одружився, і ніхто не знає, що з нею сталося. Про Женев'єву Терговен я теж нічого більше не чув.
Цікаву кар'єру зробив Плаксивий Оскар. Він солдатом попав у Росію і знову став комендантом кладовища. 1945 року він був перекладачем при окупаційних військах і, нарешті, кілька місяців — бургомістром Верденбрюка. Потім разом із Генріхом Кролем знов почав торгувати надгробками. Вони заснували нову фірму й досягли великих успіхів — тоді попит на надгробки був майже такий, як на хліб.
Старий Кнопф помер через три місяці після того, як я виїхав з Верденбрюка. Він попав уночі під машину. А через рік його дружина вийшла заміж за трунаря Вільке. Цього ніхто не сподівався. їхній шлюб був щасливий.
Верденбрюк під час війни був такий зруйнований, що в ньому не залишилося майже жодного цілого будинку. Він був важливим залізничним вузлом, тому його так часто бомбардували. Через рік після закінчення війни я переїздом заглянув до нього і пробув там кілька годин. Шукав знайомих вулиць, але заблудив у місті, де колись так довго прожив. Навкруги були самі руїни, із знайомих я теж нікого не знайшов. У маленькій крамничці, що розташувалась у сяк-так збитій з дощок халабуді біля вокзалу, я купив кілька довоєнних поштових карток з краєвидами міста. Це все, що від нього залишилось. Раніше, коли людині хотілося згадати свою молодість, вона поверталася в ті місця, де провела її. Тепер у Німеччині таке майже неможливе. Все зруйноване, потім відбудоване наново і стало зовсім чуже. Хоч-не-хоч накупиш поштових карток.
Лише дві будівлі вціліли: божевільня й пологовий будинок — головним чином тому, що розташовані вони за містом. Вони відразу виявились заповненими, заповнені вони й тепер. їх навіть довелося чимало розширити.
23
Отже! (Латин.)
24
Пробачте, панно, я… (Фр)
25
Людський голос (латин.).
26
Небесний голос (латин.).
27
Ягня боже, що спокутує гріхи земні (латин.).
28
"Тебе, боже, хвалимо" (латин.).
29
Щось особливе (фр.).
30
Пам'ятай про смерть! (Латин.)
31
Хто схопив, того й правда (англ.).
32
Мій гріх! (Латин.)
33
Прекрасне!
34
"Відпускаю гріхи твої" (латин.).
35
Біла гарячка (латин.).