Пан накладав податки,
а не внесеш — тюрма.
Бідак стогнав: нестатки,
бо грошей же нема,
А посіпака строго,
здиравши з бідних дань:
"Мені то що до того —
хоч з-під землі дістань!"
В країні лад змінився,
старе розтало в млі
А вислів залишився:
дістань хоч з-під землі!
ПОТРІЙНЕ ЗНАЧЕННЯ
Загадка
Ану прикиньте розумом:
яке словечко воднораз
республіка, і озеро,
й задушливий отруйний газ?
(Чад)
Є ТАКА КРАЇНА В БІЛІМ СВІТІ
Шарада
Ось країни назва. В ній — п'ять літер;
ви їх розділіть на три і дві —
в листі зашумить одразу вітер,
застрибають коники в траві,
бо оті три літери одні —
невеликий ліс у множині,
другі дві — зазначу при нагоді —
вказівний займенник з ними в згоді.
Є така країна в білім світі
й називається вона
(Гаї-ті))
ЩОБ УЗНАЛИ УКРАЇНКУ
Не було імення в пресі
Білозерської Олесі,
хоча твори з її рук
вже давно ішли у друк.
В неї прізвище — озерне:
в ньому — білки гострий зір,
і пшениця білозерна,
й тихий місяць-білозір.
Мала жінка свій ужинок,
власним іменем красна.
Чом же Ганною Барвінок
нарекла себе вона?
Крига тиснула імперська,
і прибрала Білозерська
барвінковий псевдонім
(скільки рідного у нім!).
Підказала ймення "Хата" [8]
чи котрийсь порадив брат? [9]
Там, де хата — рута-м'ята,
барвінковий зелен-сад.
І взяла з того барвінку
барви, віно і вінок,
щоб узнали українку
з-поміж тисячі жінок.
МОВЧАЗНІ НАВЧАТЕЛІ
Загадка
Хоч в усній мові нас немає,
а на папері мовчимо,
та все, що ти читаєш, друже,
сприймати правильно вчимо.
Хто ми?
(Розділові знаки)
КРАЇНА Й… ГОЛОВНИЙ УБІР
Загадка
— Ой, цікаве слово! — каже Ніна.
В словнику, як хочеш, перевір:
напиши з великої — країна,
а з малої — головний убір.
Що це за слово?
(Панама)
ІВAН НОСИТЬ ПЛАХТУ,
А НАСТЯ—БУЛАВУ?
Ви чули примовку,
і досі ще живу:
Івaн носить плахту,
а Настя булаву?
Так люди говорять
(і правильно цілком)
тоді, коли в Насті
Іван під каблуком.
А факт історичний
в основі тут лежить.
Загляньмо в минуле —
побачим вочевидь.
На Лівобережжі
у той прадавній час
Іван Скоропадський
став гетьманом у нас.
Любив надмір жінку —
отож не дивина,
що правила Настя,
вродливиця-жона.
Вона і в державні
втручалася діла.
Тож Настина влада
безмежною була.
Й пішло поміж людом
(бо видно ж наяву):
lван носить плахту,
а Настя булаву!
ТАЄМНИЦЯ
ЗВИЧАЙНОГО СЛОВА
Я запитую учнів,
чом рослина будяк,
красень гордий колючий,
називається так?
Запитально дивлюся,
раптом чую:— Будяк? —
обізвалась Ганнуся, —
Бо росте він будь-як!
— Молодець ти, що маєш
власну думку про це.
Але зараз узнаєш,
звідки дивне слівце.
У Франка є це слово
в написанні бодяк.
Може, це випадково?
Ні, не просто це так!
В слові кожна карлючка
мов підказка, мов код.
Я згадав, що колючка
по-болгарському — бод.
А рогами колоти —
по-російськи — бодать
(не лише поліглоти
можуть щось розгадать!).
Мови дивний разочок
нам підказує, як
слів сукавсь мотузочок:
бод, бодяк і — будяк!
ЯК ЗАЧЕПИТЕ — ПОКОЛЕ
Загадка
Свитка сива, аж біляста.
На одній нозі стоїть.
І, здається, ніби хваста,
знаний протягом століть.
Малинова на все поле
шапка сяє, мов корона.
Як зачепите — поколе.
Й це не напад — оборона!
Що це таке?
(Будяк)
ОТ ТАК ШТУКА!
Метаграма
Для всіх була я люба-мила
вгорі всередині кімнати.
Як першу літеру згубила —
на лузі почала брикати.
Ще згодом літеру згубила —
зробилась іменем дівчати.
Та — що за лихо? — ще згубила
і стала нотою звучати.
Передостання ж утекла —
лишилось я.
Хто ж я була?
(Стеля, теля, Еля, ля, я)
БАРВІНОК НЕЗНИЩЕННИЙ
Скільки є на світі квітів,
стільки є на світі мов.
"Дивне розмаїття"
Скажіте, чому це повинно так бути,
щоб стільки зела і барвистих суцвіть —
і раптом не стало барвінка чи рути, —
чому це повинно так бути, скажіть?
А скільки ж було ворогів знавіснілих,
жорстоко топтали барвінковий цвіт;
топтали на схилах, батьківських могилах,
а він кучерявивсь, дивуючи світ.
Чи то закодовано, може, чи звикнув,
але незнищенний таки, далебі
Бо скільки не никнув, зі світу не зникнув,
зоріють очиці його голубі
І хай там найтяжча біда а чи скрута,
все рідне ми будем плекать і любить.
Не зникне уже ні барвінок, ні рута,
покіль є земля і небесна блакить.
ЯМ КРАЇНИ І СТОЛИЦІ?
Загадка
Ану, філологи натхненні,
з допитливими лицями:
які країни однойменні
із їхніми столицями?
(Алжир, Туніс, Люксембург,
Мехіко, Бразилія та ін.)
ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ ГОРІШОК
В редакційній кімнатці
видавництва "Дніпро"
метикують завзятці,
кожен гострить перо.
А поетом же хвацьким
був із них не один.
Та сидять над Словацьким
кілька добрих годин.
Б'ються ентузіасти,
спільний в них інтерес:
як рядок перекласти —
ці то пес, ці то бес?
Так на так — зникне рима:
чи то пес, чи то біс —
втрата неприпустима, —
хто по дрова, хто в ліс.
Варіант: "нечистяка
чи собака?" — не те.
Де таланту ознака?
Діло наче й просте?
Й мова наша спроможна
відтворити вповні
Чи по-польському можна,
а по-нашому — ні?
Вже і сум, і зажура,
й пошук знову і знов...
Аж тут раптом Сосюра
до кімнати зайшов.
Пера всі відіклали,
гурт — до нього увесь.
— Як би ви переклали —
ці то пес, ці то бєс?
— Як? — І тут же розв'язка
поетичний рекорд, —
Дуже просто: будь ласка,
чи то хорт, чи то чорт?
БІЛУГОЮ РЕВІТИ
Тепер, звичайно, весь народ —
дорослі, навіть діти
прекрасно знають цей зворот:
білугою ревіти.