Запала довга мовчанка – лише Дульчібелла щось мугикала собі під ніс, перестеляючи Папужине ліжко.
– Гаразд, – озвалася нарешті Пенелопа. – Якщо ми не можемо їх налякати, то, може, нам вдалося б чимось їх відволікти?
– Може, когось і вдалося б, але тільки не василісків, – відповів Г.Г. – У них тут справжня військова дисципліна, розумієте, а це означає, що думати має право тільки вище керівництво, а вартовим залишається тільки слухняно виконувати накази. І якщо їм доручено охороняти темницю, то вони охоронятимуть її, не зважаючи ні на що.
Усі знову принишкли.
– Слухайте-но, – враз подав голос Етельред, – є одна річ, яка може зрушити їх із місця.
– Яка, яка?! – палко вигукнули всі разом.
– Зараз, – вів далі Етельред. – Головний Василіск довів до відома всіх василісків, що, значить, їхній обов'язок схопити Г.Г., а той, хто доможеться цього, отримає підвищення. Тож я подумав: якби вони побачили Г.Г. і вирішили, що можуть його схопити, тоді б і зрушили з місця.
– Блискуча ідея – якби тільки Г.Г. був років на двісті молодший, – саркастично зауважив Папуга. – А так, у його віці навряд чи можна сподіватися, що він готовий плазувати по ринвах і втікати від василісків.
– На превеликий жаль, мушу визнати, що Папуга каже правду, – підтвердив Г.Г. пригнічено.
– А може, нам підробити Г.Г.? – запропонував Саймон.
Усі мовчки перезирнулися.
– Ти маєш на увазі – зробити його двійника? – уточнила Пенелопа.
– Ага, – відповів Саймон. – Розумієте, вбрати кого-небудь під Г.Г. Може, когось із нас.
– Ні-ні, – втрутився Г.Г. – Я щось придумав. Коли мені востаннє шили одяг, то для примірок зробили манекен, схожий на мене.
– Кравецький манекен! – втішено прошепотіла Пенелопа.
– Так-так, – піднесено ствердив Г.Г. – Отже, ми маємо манекен мого зросту і габаритів, а я маю для нього мантію і капелюха.
– А обличчя йому зробимо з небесного желе, – вигукнув Саймон.
– І розмалюємо так, щоб було схоже на Г.Г.! – підхопив Пітер.
– І якщо вже це не змусить сторожу заворушитися, то вже нічого не поможе! – прокричав Етельред і аж згубив капелюха, стрибаючи в дикому галопі довкола столу.
– Чекайте-чекайте, – сказав Папуга, – це все чудово, але як зробити, щоб він рухався?
– Дуже просто! – сказав Етельред, якого так переповнювали почуття, що жакет аж тріщав на ньому по всіх швах. – На коліщатках, ось як!
– На коліщатках? – здивовано перепитали присутні.
– Так, – відповів Етельред. – Де наш план? – Він кілька хвилин постояв над планом, а потім сів і вдоволено посміхнувся.
– Так, усе правильно, – підтвердив він.
– Що правильно? – перепитали всі.
– Ну, гаразд, – Етельред знову схилився над планом і почав водити по ньому пальцем. – Ось тут ми маємо дві темниці, які використовують за склади, бачите? А ось сюди ми маємо потрапити.
– Ясно, – перебив Папуга, – давай далі.
– Отже, в цій темниці вони тримають Книги, – показав Етельред, – а якраз навпроти неї – довгий коридор, який спускається до рову.
– Так і є! – Г.Г. ляснув себе по лобі. – Тут вимірюють рівень води в рові. Як я міг про це забути!
– Наприкінці коридору буде рів, розумієте? – пояснив Етельред.
– Я не розумію, – зізнався Пітер.
– Дивіться: ми заходимо в цю темницю, а тоді я виходжу і відвертаю увагу вартових, – продовжував Етельред.
– Ти здійснюєш відволікаючий маневр, – підказав Папуга.
– Ні, – заперечив Етельред, – щиро кажучи, я зовсім не збираюсь наражатися на небезпеку. Я просто відверну їхню увагу і поки вони будуть відволікатися на мене, ви маєте поставити фальшивого Г.Г. на початку коридору та підштовхнути його. Тоді лялька на коліщатках поїде коридором, а я скажу: "Агов, погляньте, орли, – скажу я, – це часом не Г.Г.?" – й тоді всі вони кидаються за ним, зрозуміло?
– Який блискучий задум! – захоплено вигукнув Саймон.
– Справді, – підтримав його Пітер і поглянув на Етельреда з повагою. – Він перетворюється на справжнього аса-контррозвідника.
– Угамуйтеся, бо нам ще треба здолати довгий шлях до успіху, – стурбовано промовив Папуга.
– Пропоную розподілити роботу, – сказав Саймон. – Етельред, Г.Г. і я вивчаємо план, проводимо вимірювання та розрахунки, детально розробляємо операцію – і розпочинаємо просто зараз. А ви, Папуго, Пітере та Пенелопо, готуєте манекен. Табіта і Дульчібелла допомагають. До речі, як ви вважаєте, коли найкраще провести атаку?
– Серед ночі, – відповів Г.Г. та видобув зі складок мантії великий годинник. – Таким чином, на все маємо шість годин. Щоб забезпечити цілковиту темряву, я вимкну місяць.
– Невже? – здивувалася Пенелопа.
– О, саме так, – гордо відповів Г.Г. – Простісінько. Я можу навіть вимкнути сонце, якщо це конче знадобиться.
– Добре, тоді починаємо, – сказав Пітер. – Ходи зі мною, Папуго, покажеш, де ви тримаєте небесне желе.
Наступні три години робота просто кипіла. Етельред, Г.Г. і Саймон намалювали на підлозі крейдою вхід у темницю й пологий коридор та вибрали найкраще місце для розташування манекена. Табіта з Дульчібеллою, не без деяких суперечок і суперництва, натягли-таки мантію на манекен, який уже стояв на коліщатках, зроблених із небесного желе. Але найбільше часу знадобилося на голову моделі. Шість варіантів обличчя Г.Г. було змайстровано і відкинуто як невдалі, аж поки нарешті вдалося зробити таке, яке визнали бездоганним. Потім Пенелопа дуже старанно та прискіпливо розмалювала його олійними фарбами; на голову моделі наклеїли штучне волосся і бороду, припасували голову до тулуба, насунули гостроверхого капелюха – й відступили назад. Довгу паузу перервав Етельред.
– Оце-то так! – хрипкувато прошепотів він. – Як живий! Ну, просто ніби брат-близнюк. Якщо вже цим їх не обдуриш, то нічим не обдуриш.
– Мушу сказати, – розважливо промовив Папуга, – на мій погляд, це справедливі слова. Навіть я міг би сплутати цю ляльку з Г.Г. Неймовірно схожий, тобто дивовижно оманливий дублікат.
– Оце так! Ви як почнете говорити, то я розбираю тільки п'яте через десяте! – захоплено вигукнув Етельред. – Не уявляю, як можна запам'ятати усі ці слова.
– Ти теж мав шанс опанувати мову, – суворо сказав Папуга, – коли Г.Г. організував Безкоштовну школу для жаб. Але хоч хтось відвідував її? Ні! Вам більше подобалося кумкати в болоті й за сумісництвом висиджувати яйця для василісків, до того ж, і те й інше кепсько.