15
"Табу" — стародавній, але досить поширений навіть до нашого часу спосіб обдурювати людей. Щоб залякати народ, надати таємничості й значимості жерцям, яке-небудь місце (гора, гай, будинок, навіть окремі речі) оголошується святим. Ніхто з простого люду не має права підійти туди чи доторкнутися до речі. Порушники "табу" караються смертю.
16
"Люди, які зберігають віру дідів". Решта бадувіського народу так само вважається дьєлемами, але не святими.
17
Не можна! Не можна!
18
Матьян — смерть. Цікаво відзначити, що по-малайськи тигр, як ми бачили, має таку самісіньку назву.
19
Пізніше, під час повстання, голландські газети з подивом відмічали, що повстанці виявилися "добре озброєними і навченими".
20
Справжнє прізвище справжнього "імператора".
21
З сорока порід летючих риб є такі, що в деяких випадках можуть пролетіти 150–200 метрів на висоті 6 метрів.
22
Баранчиками на мері називають дрібні хвилі з білими гребенями.
23
Цих барабанщиків чули дослідники-природознавці Прегер і Пехуель Леше (кожний окремо), але "музика" їх ще не вивчена, і думки вчених розбігаються. Ці риби досягають півтора метра довжини, спина у них чорна, боки червоносірі, а плавники червоні. Ніяких спеціальних "музичних приладів" не помічено.
24
Мефрау — пані.
25
Між іншим, цікаво відзначити, що представником "республіканської" Індонезії, якому було передано в руки акт, виявився… султан Джок'якарти — Гамід II. Ми не знаємо, хто був султаном на той час, коли через Джок'якарту проїжджав наш знайомий Гейс, але можемо собі уявити, як він здивувався б, якби хтось сказав йому, що наслідник цього султана буде "республіканцем".