Я граю Гайдна після тужливого дня
і відчуваю трохи тепла у руках.
Клавіші прагнуть. М'які молоточки б'ють.
Звук свіжий, живий і спокійний.
Звук промовляє — свобода існує
і не кожен сплачує кесареві податок.
Я опускаю руки у свої гайднкишені
і нагадую того, хто тихо споглядає світ.
Я підіймаю гайднпрапор — це означає:
"Ми не здамося. Але хочемо миру."
Музика є будинком зі скла на схилі,
де каміння летить, каміння котиться.
І каміння котиться прямо крізь нього,
але споруда лишається неткнена.
Переклад Д. Суворова