🌙

Онлайн библиотека /
Андрусяк Иван

Все произведения Ивана Андрусяка

A

Ad hominem (поема)
Amores

I

Impressions

Є

Є місце де вода не приживається...

І

І знову дощ і знову знову знову...
Істинно кажу тобі — зима...
і знов...
І самоти береговизна...
І будеш ти як провидець ділити свій отченаш...
І в зашморгу до тебе долечу...
І обезводнена цим житієм...
із повітря в повітря зринають твої птахи...
Іслам
Іноземні мови
і люди і очі і води і зорі і там...
і днище солов'я сповите в павутину...

А

Аліса і комар
Автопортрет з елементами розпачу

Б

Богдан. Софійська площа. 2002
Буль і Ням
банда грала навиліт і росяні коси губила...

В

Вели...
Володимир свідзінський. 1941
відпостити всю зиму замість мене...
Василь Романюк. 1995
В оправі озера неначе...
Василь Стефаник. 1933
Вередливі хмари
Вимірювати запахом чи кроком...
вона і сніг темнаво золоті...
Вона — ріка, і це не перемелеться...
Василь Герасим'юк. 2000
Вчусь ходити
Вирок поезії
відпугутькали перші провісники...
Вертеп
вбивати правильно не так...
Вічними не будемо ніколи...
Вітер...
Витинання на схилах гробів...
В брутально-білий часопростір...
Вірність безжальна предвічного голосу...
Вкраїнські поети
Вода і дощ — істоти невмолимі...
відуміння мовчати позначується мовчанням...

Г

Гамлет
Григорій сковорода. 1773
Гортанні крики божевільних...
Геометричне
Герметично зачинені вікна до пекла...
Гливка психіатрія домагань...
Гортанний — в захід — аспера...
глиця з долоні повільно стирається потом...
Гуцули

Д

Дно пекла
Диктатор
Дівчина знає м'ясо зійшло з води..
держава, у якій зима подібна до...
Довірившись тонкому спирту слів...
Димом теменним андрійку...
днинськи ця настояна вода...
Депресивний синдром
Діагноз офелії
Добра людина
Доктор с багач і чудотворець...
Дискусія з поетом
Добрий психіатр
Друзів здобути важко

Е

епідемія простору все ще тріпоче умами...

Ж

Живемо під чортом неначе під богом...

З

За краплею крапля сповзає під лід...
за овидом терпне самотній сумний рамадан...
З полтавських реколекцій — 2
З дитячих ігор і забав
За розкішним притоном брудної як світ арагви...
Звитяжці станули живими...
Здається ми перестаємо слухати...
Здиміє раптово і напружено...
З полтавських реколекцій
Затуркані розтуркані затуркані...
за димом за струпом невидимі інші стихії...
Замовляння з голубами
Звірям (першого разу) ми людську мову принесли...

К

Копняки
караван води обезречений леміш мозку...
Каїн (фраґменти з поеми)
Канцерогенний сад крізь мармур і нейлон...
Кат
Кольорові приколи
Котиться в нікуди...
Казанова
Колискова
Кирпата безодня розплющує губи...

Л

Любов
Легко ніби помахом крила...
лисичі лігва тонші від принцес...
ламких, немов полин, дорослих, ніби дощ...
Лівим берегом живучи...

М

Микола бажан. 1962
Микола зеров. 1937
Майдан і Майданчики
Місцем прирощення крил до стебла...
Мухомори
ми до дерева глузду себе присилили аббасе...
Мій день
Максим рильський. 1963
Михайло яцків. 1939
мій Господи, поговори за нас...
Меж білих околів кастор і полукс...
Мазепа
М'яке і пухнасте

Н

Нині тебе ще приймає земля...
Не зимою не синім виляском...
непростимені...
Нова деґенерація
Не протерти потолами цю траву...
Не повертайся в жовтий ліс...
наче клапоть води...
нічийний страх на кожне дерево...
Найперше сни мої були...
Навпіл
Надо мною...
Надія
Ніч як вікно на схід мокра і довга...
Не возводять ні мости, ні вежі...
Несправжнє село
На зуб
Нас зостанеться двоє...
Не кусається
Наврочили — я пас чужих дітей...
Ніч довгих ножів
Над косовом сміється білий сип...
На ліктях вже не мозолі...

О

Останній промінь надії
Одноактовий день відкипів як смола...
Отруєння голосом
Облога
Оберігати білий всесвіт сну...
От!
Остроголосні привиди речей...
осінь вечір пора вмирати...
оселя пізнього Тараса...
Обава
Одинадцятилітній закоханий

П

промінь, що відбувся від стіни...
Подячна молитва з докором
Поети втікають від знуджених полчищ...
Поема води
Про користь читання
Поет
проповідуєш безвість як ніч проповідує спрагу...
Прощання смислу — вирок і пророцтво...
Поволі — так дозволено було...
повторюю тричі прирослі до неба слова...
По чорних схилах як зоря повзуча...
Павло тичина. 1954
прощай гаутамо я нині до замку дійшов...
Пригода
По інерції крик по інерції постріл з лука...
Повернення в ґалапаґос
Парадокси розмножень звичайні як дріт...
Панночко з блакитними очима...
Педагогіка
Повернення на схід — вершина цих казок...
Простацький силогізм
Предтеча
Проживемо цю ніч як собаки на мерзлих плотах...
Перші кроки
Пам'яті івана косиніна
Потворні дощ покора і спасіння...
Покірно розпашіла пуща злаків...
Погляд дерева покруч — за ласку дарують дукати...

Р

Розмова
Родина Бабаїв
рис твоїх до шкла не завернути...
Розповідь ката

С

Стефа і її Чакалка
Сплітаються пальці сплітаються очі і голови...
Саломея (поема)
сухі окрушини шкіри...
сонна осінь з голубами янголів...
Стефан яворський. 1709
Спроба молитви
Сміхота
Стукач
семимильні провини безсилі як крони дерев...
Страшна казка
Складаю ці залякані слова..
Справжня свиня
сьогодні час вимірюється в крилах...
Середньовічних полювань...
Стільки крику в цих птахів...
Саломея
Сховатись за віспу за спини за виступи...
Сокиру в руці не догледиш — вона не сама...
Святий Йосиф
синієш синім плачеш босим...
Собаче листування
Середньовічні візії
Субота

Т

Тонкого сну знакоме відображення...
Ти деревам шептав...
ти повільно шукав їх лялькових осель...
тризна острова втята в страх...
Транскрипції максима березовського
Так вітражі кохаються — колись...
тут сон і сови. солодко. приходь...
Текст як відмазка — живеш і листаєш...
Текст для andrea loux
Так буває вічно і ніколи...
Такою зимою безкровно неначе потребою...
Троянда для піночета
Туфелька
такий конклав: ніхто не помирав...

У

Усмішка горлом
У лузі
Уроки мови
упоперек душі одні і ті ж овації...

Ф

Функції поезії
Франко. 1916

Х

Хвостики
Хто хороший

Ц

Це розріджене повітря не закінчиться ніколи...
ці тексти як жінки регочуть віддаються...
Цнота
Це місто — господи — в траві по лікоть...
Це розчавлені арфи — есенція ладану з мороком...
Це потреба бути — все одразу...
Це звільнення — і ти його звели...
Цей час — як обростання хвилями...
Це не вічне як птах і вода...
Це дуплаве свято генералів...

Ч

Чого мені далі чекати жінки і вода...
Числа
Чакалка
Чи то ти, чи то я...
чого тобі, зимо: з полону ідемо...
Чотири сонети повільної смерті
чия то ґою праща несповита...
Чакалка (збірка)

Ш

Шевченко

Щ

що торговця у храмі зупинить вода...
Щокасте дитинча
ще води солоні змели черепи росомах...

Я

Я...
як довго ці дні переходять межу за межею...
Я себе посеред ікони на дерево проміняв...
Якщо рясніють — дай їм отрока...
Якщо тобі прийде на присмерку зими...
Я уявляв собі смерть не такою...
якби нікого не було...
Я помираю вас. Така печаль...
Який милий і мудрий фацет...